Пятница, 29.03.2024, 13:13
Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Сторінка для батьків | Регистрация | Вход
Меню сайта
Вход на сайт
Категории каналов
Календарь
«  Март 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архив записей
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 16
Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • База знаний uCoz
  • Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0
    Олексіївська ЗОШ І-ІІ ступенів

    Десять "Золотих правил" для батьків


    1. Не марнуйте часу дитини.

    У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Отже, подбайте, щоб життя дитини не було нудним, одноманітним, безрадісним. Створивши сприятливе середовище, можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку.


    2. Формуйте самоповагу.

    Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним на роботі, при виборі друзів, у сім'ї. Висока самооцінка додає сміливості, впевненості. Вміння ризикувати. Діти повинні усвідомити, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.

    3. Навчіть дитину спілкуватися.

    Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків, приязне ставлення до оточуючих, зовнішня привабливість (одяг, манери), можливість спостерігати правильне соціальне спілкування (поведінка батьків, вчителів), висока самооцінка, достатній запас слів, вміння підтримувати розмову.

    4. Пильнуйте, щоб дитина не стала "телеманом".

    Сидіння перед телевізором гальмує у дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час спілкування. "Телемани" швидше реагують, але миттєва реакція, позбавлення осмислення не завжди корисне.

    5. Виховуйте відповідальність, порядність

    Потрібно не лише пояснювати, добре, а що - погано, а й закріплювати гарні навички. за приклад має слугувати гідна поведінка батьків.


    6. Навчити дитину шанувати сім'ю

    Добрі стосунки, любов і повага в сім'ї виховують краще за будь-які лекції.

    7. Подбайте про гарне оточення

    Якщо ви живете на соціально-психологічному смітнику, дітям важко буде вийти з нього. Оточення впливає на моральні орієнтири, поведінку дітей. Тому уважно придивіться, з ким дружать ваші діти.

    8. Будьте вимогливими

    Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших, виховуються, як правило, в сім'ях, де до них ставляться високі вимоги. Але не будьте тиранами.


    9. Привчайте дитину до праці

    Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Не слід надмірно оберігати своїх синів і дочок від труднощів. Нехай вони зрозуміють, що шлях до успіху вимагає певних зусиль.

    10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.

    Нехай вони все перепробують, нехай вчаться на власних помилках, звикають робити щось для інших. Якнайбільше спілкуйтесь з дітьми.

    Діти вчаться жити у життя.

    Якщо дитину постійно критикувати - вона вчиться ненавидіти.

    Якщо дитина живе у ворожнечі - вона вчиться агресивності.

    Якщо дитину висміюють - вона стане замкненою.

    Якщо дитина зростає у докорах - вона починає жити з почуттям провини.

    Якщо дитина зростає у терпимості - вона вчиться сприймати інших.

    Якщо дитину підбадьорюють - вона починає вірити в себе.

    Якщо дитину хвалять - вона вчитья бути вдячною.

    Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливою.

    Якщо дитина живе у безпеці - вона вчиться вірити людям.

    Якщо дитну підримують - вона вчиться вірити цінувати себе.

    Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості - вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

    Закони розумно організованого сімейного виховання школярів

    1. Пам'ятайте, що навчання - один з найважливіших видів праці і що розумові сили і можливості дітей неоднакові.

    2. Не потрібно вимагати від учня неможливого. Важливо визначити, до чого він здібний та як розвинути його розумові здібності.

    3. Навчання не сприяє розвиткові учня, якщо воно вимагає від нього механічного заучування і не потребує напруження розумових сил, пізнавальної активності, мислення і дії.

    4. Будьте милосердні до своїх дітей. Найпростіший метод виховання, що не потребує ні часу, ні розуму - побити дитину і цим образити її, озлбити або й зламати. Відмовтесь від опіки, крику, насилля й наказового тону.

    5. Розвивайте цікавість, інтелектуальні бажання, ініціативу і самостійність дитини в навчанні та всіх її справах.

    6. Пам'ятайте, що орієнтовна тривалість виконання домашнього завдання: 1-й клас - до 1 год; 2-й клас - до 1,5 год; 3 - 4 класи - до 2 год; 5 - 6 класи - до 2,5 год; в 7 класі - до 3 год; 8 - 11 класи - до 4 годин.

    7. Не хвилюйтесь, якщо ваша дитниа отримає не таку оцінку, якої вам бажалося б, за виконану роботу. По-перше, оцінка відіграє виховну роль, а по-друге, це не остання оцінка.

    8. Дайте дитині пережити радість успіху в навчанні.

    9. Здоров'я дитини - крихка кришталева куля й тримають її три Атланти: спадковість, спосіб життя й середовища. Організуйте правильний режим життя, харчування, навчання й відпочинку дітей.

    10.Обов'язково помічайте й заохочуйте навіть малопомітні успіхи дітей у навчанні й поведінці, використовуйте для цього слова схвалення, поцілунки, різні види матеріального і морального заохочення.

    11. Перевіряйте виконане домашнє завдання. Вашими оцінками мають бути такі: "я задоволена", "незадоволена", можна додати "дуже".

    Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь та дідусів

    1. Дорогі батьки, пам'ятайте, що Ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва стати і бути людиною.

    2. У моїх очах світ виглядає інакше, ніж у ваших. Прошу Вас, поясніть мені, що, коли, чому кожен з нас має у ньому робити.

    3. Мої руки ще маленькі - не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м'яча.

    4. Мої почуття ще недозрілі - прошу, будьте чутлимим до моїх потреб. не нарікайте на мене цілий день.

    5. Щоб розвиватися мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене, а мої вчинки.

    6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.

    7. Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаний у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашим очікуванням.

    8. Я вчуся у вас усього: слів, інтонацій голосу, манери рухатися. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв'язок між поколіннями. Тому навчіть мене, будь ласка, кращого.

    Пам'ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати один одному в цьому світі.

    9. Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважають мені робити самостійні кроки.

    Любі мої , я вас дуже - дуже люблю!!! Покажіть мені, що вилюбите мене також.

    ШКОЛА РАДИТЬ ДОТРИМУВАТИСЯ ТАКИХ ПРАВИЛ

    1. Встановити і дотримуватися чіткого режиму дня, визначити обовязки кожного члена сім'ї, спільно з дітьми планувати життя родини.

    2. Постійно тримати в полі зору шкільне життя дитини, цікавитись її успіхами і проблемами, труднощами та інтересами.

    3. Знати коло товаришів своєї дитини, зони її неформального спілкування.

    4. Виховувати у дітей відповідальне ставлення до свого здоров'я, прищеплювати розуміння свого обов'язку, самим в майбутньому утримувати свою сім'ю.

    5. Обговорювати (без повчань, залякування, докучливості) проблеми життя наркоманів, алкоголіків, токсикоманів.

    6. Обмежувати доступ дітей до інформації, що популяризує шкідливі звички (окремі кінофільми, відеофільми, публікації, компютерні ігри).

    7. Навчити дітей протистояти агітації прихильників нездорового способу життя, розвивати вміння відстоювати свою позицію.

    8. Підтримувати постійний зв'язок зі школою, допомагати їй у пропаганді здорового способу життя.

    9. Знати і вміти пояснити основні прикмети чи зовнішні ознаки вживання дітьми наркотиків тощо (зміни фізичного стану, поведінки, активності).

    10. Будьте готовими до консультацій з педагогами, психологами, соціальними педагогами, медиками, до відвертої розмови з дитиною, до прийняття певних рішень, відгукватися на інформацію про відхилення в поведінці дитини.

     

    Пам'ятка для батьків

    1. Тільки разом у співпраці зі школою та громадськістю можна добитися бажаних результатів у вихованні й навчанні ваших дітей.

    2. Обов’язково постійно цікавтесь розвитком, навчанням і поведінкою ваших дітей. Для цього відвідуйте заняття, батьківські збори, зустрічайтесь із класним керівником і вчителями школи.

    3. Щоденно цікавтесь навчанням дитини. Радійте її успіхам, допомагайте узагальнювати, співставляти, аналізувати вивчене, прочитане, побачене. Не дратуйтесь через кожну невдачу, що спіткає дитину, не карайте й не ображайте її гідності, а допоможіть зрозуміти й усвідомити помилки, недоробки, загартуйте її силу волі своєю допомогою й розумінням.

    4. Привчайте дитину до самонавчання й самоконтролю у виконанні домашніх завдань і обов’язків. Надавайте розумну допомогу в їхньому виконанні. Важливо викликати інтерес до навчання, але не муштрою й силою, а добрим словом, підтримкою, порадою, терпінням і ласкою.

    5. Сприяйте тому, щоб дитина сформувала в собі активну життєву позицію: брала участь у всіх класних, шкільних заходах, концертах, щоб не боялася декламувавти, співати, танцювати, виконувала б сумлінно шкільні доручення. Для цього необхідно бути в курсі шкільного життя, цікавитися планами дитини щоденно, допомагати готуватися до уроків, підтримувати в дитині впевненість і сміливість.


     У полоні віртуальної гри

      Щоб комп’ютерна гра відповідала вікові дитини, педагоги радять додавати до даних, зазначених на етикетці, від 3 до 6 місяців (і навіть 1—1,5 року, якщо вашій дитині менше 6—7 років або вона збудлива, емоційно неврівноважена, виявляє ознаки ігроманії, залежності від ігор).

    Незайвим буде, перш ніж купувати гру, вивчити відгуки в Інтернеті про неї або розпитати знайомих. Оптимальний варіант — комп’ютерні ігри з персонажами, які вже знайомі дитині з казок та фільмів.

      Ніщо не вабить так дітей, як віртуальна реальність! Тому спробуйте укласти з дитиною договір, який можна повісити на помітному місці біля комп’ютера. У договорі (в жартівливій формі) дитина мусить пообіцяти, що користуватиметься комп’ютером тільки після уроків і не більше, наприклад, двох годин на день. Відповідний годинник (згодиться навіть кухонний) фіксуватиме дотримання цієї угоди.

    — Ігри, які нині продаються в Україні, практично не мають жодних вікових градацій, — коментує Наталія Дятлова. — Те, що є на ринку, — суцільна піратська продукція, ми тільки намагаємося вийти на рівень, де все було б ліцензійним. На жаль, якісна продукція коштує дорого. Чи стане хтось купувати гру за 100 у.о., якщо таку ж можна купити за 30 грн.? Кожен патріот передусім орієнтується на свій гаманець. Якщо «пірати» використовували гру з суперобкладинкою, на якій вказано вікові рекомендації, то вони її роздрукують, оскільки все це робиться елементарно — на ксероксі. А якщо використовували «голу» гру, то про які вікові градації може йтися? Дуже часто в потоку такої продукції трапляються «негативні» ігри. Батькам слід звернути увагу на ті з них, де багато крові, насильства та вбивств. Не сама ж дитина купує собі віртуальні ігри! Якщо батьки не хочуть, щоб їхні діти деградували, треба купувати ігри на логічне мислення, які сприяють розумовому розвитку, — тепер їх багато... Чергувати комп’ютерні ігри зі спілкуванням з однолітками — це найкращий варіант відпочинку від віртуальних розваг.

    На жаль, багато дітей чергують ігри зі спілкуванням у різноманітних чатах, форумах тощо. Статистика стверджує, що багато віртуальних «друзів», котрі видають себе за дітей, — насправді лихі й підступні дорослі. Домаганням педофілів через Інтернет щорічно піддаються близько 30% юних користувачів Мережі. Зловмисники використовують стандартні прийоми, що завжди спрацьовують: видають себе за героїв з мультиків, надсилають посилання на «дитячий ресурс із веселими картинками» або пропонують зустрітися...

      Категорично забороняйте дитині публікувати в Інтернеті й повідомляти будь-кому свою адресу, домашній телефон, номер мобільного, вік, справжнє прізвище, ім’я й посилати незнайомцям свої фотографії. Краще хай вона буде в Мережі Карлсоном, Мумій-Троллем, ким завгодно! Підтримуйте цей образ, поки дитина перебуває в Інтернеті, але не забувайте виходити з нього, вимикаючи комп’ютер...


    10 кроків, щоб стати кращими батьками

    Крок 1 Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Баьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

    Крок 2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить, відчуває.

    Крок 3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам`ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

    Крок 4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають надто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти і дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

    Крок 5. Намагайтеся побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися, коли були дитиною, і яким незрозуміоим здавався Вам світ дорослих, коли з Вами поводилися несправедливо.

    Крок 6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре. Заохочуйте її докладати зусиль до цього. Хваліть за хорошу поведінку.

    Крок 7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили щось неправильно по відношенню до дитини.

    Крок 8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

    Крок 9. У кожній сім`ї є свої правила. Будьте послідовним в їх дотриманні і намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого - відміняється.

    Крок 10. Не забувайте про власні потреби. Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і Ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахйте до десяти і заспокойтеся.


    Як перебороти синдром понеділка

    З перших же днів нового навчального року школа висуває свої вимоги з усією категоричністю, і щаслива та дитина, що може знайти опору в рішенні своїх шкіль-них проблем у власній родині. Насамперед тут потрібно говорити про душевне благополуччя дитини. Зв'язок його зі шкільними успіхами очевидний і взаємний. Навряд чи підуть добре справи в школяра, якщо він засмучений, ображений. Тому перше, що необхідно зробити, — це особливо уважно поставитися до родинного психологічного клімату. Нервозний пресинг паралізує волю дитини, сконцентрує її увагу на реакції дорослих, яка загрожує їй лихом, відверне від ділового змісту шкільних проблем. Отже, перша умова шкільних успіхів — дитина повинна чітко усвідомлювати, що батьки її люблять, вона дорога для них. 


    Якими шляхами досягти душевного благополуччя дитини в родині? Не давайте шкільним проблемам руйнувати ваші довірливі відносини. Разом з дитиною обговорюйте труднощі, які виникли в неї. Насамперед визначте для себе умови, за яких можна починати серйозну розмову: 
    переконайтеся, що в даний момент є душевний контакт;
    не говоріть з дитиною в присутності третіх осіб, навіть якщо це близька людина (наприклад, бабуся);
    уникайте ситуацій, коли про провину дитини вам повідомляють при ній і безпосередньо перед початком розмови;
    у самій розмові — ніякого протистояння: «Неприємність або лихо в нас спільні, подумаємо разом, як з цього вибратися, що потрібно зробити для того, щоб уникнути надалі їх повторення». 

    У результаті спілкування зі своєю дитиною ви обов'язково виявите, що в неї ті ж самі труднощі, що й у вас: «синдром понеділка» гнітить її психіку весь вересень. Щоб допомогти їй налаштуватися на робочий лад, найкраще було б вже в останні тижні серпня звертати її увагу на майбутні шкільні турботи, поступово наближаючи режим дня до того, яким він буде під час навчання. Якщо цього зробити не вдалося, доведеться пристосовуватися вже в процесі навчання, і цей недогляд вам доведеться оплатити своїм власним часом, виконуючи навчальну роботу разом з дитиною до того моменту, поки нормальна шкільна активність не буде відновлена.

    Хотілося б застерегти від дуже розповсюдженого бажання йти шляхом найменшого опору: розжувати незрозуміле, зробити головну працю душі за дитину, замість того щоб допомогти їй втягнутися у звичний робочий ритм. Звичайно, зробити самому — це завжди швидше і легше, але навряд чи вас задовольнить безпорадність дитини, яка буде в результаті...

    Але ні в якому разі не треба сподіватися, що кардинальні зміни відбудуться дуже швидко. Дитині необхідний час, щоб нові можливості визріли в її душі. От кілька порад батькам: 
    дуже важливо знайти привід похвалити дитину за найменший реальний успіх; ні в якому разі не порівнюйте її дуже посередні результати з еталоном (вимогами шкільної програми, зразками дорослих, досягненнями більш успішних однокласників);
    порівнювати дитину можна тільки з нею самою і хвалити її за поліпшення її власних результатів; наприклад, якщо у вчорашньому диктанті було три помилки, а сьогодні дві, то це треба відзначити як реальний успіх, який повинен бути високо і без усякої поблажливості та іронії оцінений дорослими. 

    Дотримання цих правил оцінювання дитячих успіхів повинно поєднуватися з пошуком сфери найвищої успішності, у якій дитина може реалізувати себе. Будь-яка сфера людського життя (від високої науки і мистецтва до домашніх чеснот) заслуговує поваги, і вам потрібно знайти в собі душевні сили підтримати будь-яку ініціативу дитини. І в той же час їй ні в якому разі не можна ставити в провину невдачі в шкільних справах. Навпаки, треба підкреслити, якщо вона щось навчилася робити добре, то поступово навчиться і всьому іншому.

    За рахунок цього в дитини поступово знижується шкільна тривога, а оскільки на уроках вона все-таки працює, то накопичуються і деякі досягнення. Отже, загальний принцип при «хронічній неуспішності»: не можна допустити, щоб дитина була зациклена на своїх невдачах, їй необхідно знайти таку діяльність, не пов'язану з навчанням, у якій вона здатна себе реалізувати. А це згодом позначиться й на шкільних справах. Чим більше батьки фіксують дитину на школі, тим гірше для її шкільних успіхів.

    За матеріалами «Сучасної енциклопедії виховання дитини»

     

     

    Бесплатный конструктор сайтов - uCozCopyright MyCorp © 2024